Суспільство

Велодоріжка у Полтаві на Курчатова: чи можна назвати її доріжкою для велосипедистів?

У вересні цього року у мікрорайоні «Половки» по вулиці Курчатова облаштували велодоріжку. «ЕнергоЛайф» засумнівався у тому, чи можна відрізок пішохідного тротуару з накресленою розміткою назвати велодоріжкою. Для того, щоб розібратися, як же можна назвати відповідний об’єкт благоустрою, редакція звернулася за коментарем до трьох фахівців у відповідній сфері. Що з цього вийшло – далі у матеріалі.
0 коментар
: Фото: Євгенія Каблучка
Фото: Євгенія Каблучка

У вересні цього року у мікрорайоні «Половки» по вулиці Курчатова облаштували велодоріжку. «ЕнергоЛайф» засумнівався у тому, чи можна відрізок пішохідного тротуару з накресленою розміткою назвати велодоріжкою. Для того, щоб розібратися, як же можна назвати відповідний об’єкт благоустрою, редакція звернулася за коментарем до трьох фахівців у відповідній сфері. Що з цього вийшло – далі у матеріалі.

Зауважмо, що експерти оцінювали велодоріжку лише за фото. Ми поставили 2 запитання: «Чи є в Україні якісь стандарти з облаштування велодоріжок?  та «Чи можна велодоріжку на Курчатова назвати «велодоріжкою»?

Фото: Євгенія Каблучка

Фото: Євгенія Каблучка

Фото: Євгенія Каблучка

Фото: Євгенія Каблучка

Ось що відповів нам Віктор Перлов, спеціаліст із розслідування ДТП, кандидат технічних наук, доцент Вінницького національного технічного університету:

«Ідея створення суміщених з тротуарами велосипедних доріжок шляхом нанесення розмітки є малоефективною. В умовах нехтування вимог Правил дорожнього руху чи не усіма учасниками руху, це призводить до конфлікту між велосипедистами і пішоходами, оскільки, зазвичай, мало хто зважає на розмітку. Більше того, це негативно відображається на безпеці дорожнього руху через небезпеку наїзду на пішоходів і сповільнює можливу швидкість руху велодоріжкою.

Подібні велодоріжки корисні (як компроміс) виключно у випадку необхідності легалізувати велосипедистів на тротуарі в межах доріг з інтенсивним, небезпечним для велосипедистів рухом на проїжджій частині, і на яких відсутня технічна можливість будівництва відокремлених велодоріжок.

Якщо оцінювати ділянку на фото, вона ще й містить перешкоди у вигляді бордюрів, що взагалі є неприпустимим з точки зору зручності не тільки велосипедистів, але й маломобільних груп населення»

Юрій Лозовенко, архітектор-урбаніст в UCG (urban consulting group) вважає так:

«З одного боку існуючий ДБН вимагає 0,8 м газону чи перильне огородження між тротуаром і велодоріжкою. З іншого боку, у Європі є купа прикладів, і навіть наші стандарти (наприклад, за знаками) передбачають суміжне розташування тротуару і велодоріжки. Але, якщо дивитися глобально на реалізовану велодоріжку, то є багато питань, як щодо нормативки, так і щодо здорового глузду».

Далі Юрій розповів про технічні вимоги до велодоріжки. За його словами,  ширина 1-сторонньої велодоріжки не може бути меншою за 1,5 м. На сайті Полтавської міськради вказано, що ширина велодоріжки – 1,5 метри. Та навіть попри це Юрій зазначив, що розмітка чітко вказує, що вона 2-стороння. А це вже порушення щодо ширини.

Щодо розташування, якщо це загальноміська магістраль, то ширина тротуару (сама пішохідна частина) має бути не менше 3 м. Проте ширина даного тротуару допускається для районних магістралей.

Велодоріжка має бути позначена знаками (4.22), розміткою (1.15) на перетинах з проїзною частиною, на проїздах, що її перетинають, мають бути встановлені знаки 1.34.

 

Знак 1.34

Знак 1.34

знак 4.22

знак 4.22

Понижений бордюр має бути не вище 2,5 см від проїзної частини, а краще - в нуль.

«Щодо здорового ґлузду:

В принципі за умови браку коштів, як зразок тактичного урбанізму, така велодоріжка може бути, якщо вона робилася в рамках поточних ремонтів або взагалі силами комунальників, коли треба з чогось почати і хоча б застовпити місце. У тому ж Берліні чи Варшаві також є приклади, коли перші велодоріжки малювались фарбою на тротуарній плитці чи асфальті.

Якщо все ж це капремонт тротуару, то велодоріжку краще розділяти іншим типом покриття (ВД – асфальт, тротуар - плитка), кольором і в ідеалі - мінімальним перепадом рівня - сантиметрів у 4-5. Це відсікає пішоходів від бажання ходити велодоріжкою.

Асфальт має бути покладений з допомогою асфальтоукладача. На фото дуже помітно, що покриття розкидалося вручну і навіть трамбувалося ручними катками (маленькі такі), а не дорожнім катком. Тобто покриття дуже горбисте і неприємне для їзди.

Перетини з дворовими проїздами краще влаштовувати у рівні тротуару і велодоріжки - з підняттям перетинів (тобто піднімається авто, а не пішоходи пірнають у калюжу)», - підсумував Юрій.

Ще один коментар з приводу того, велодоріжка це чи ні, дала представниця ГО «City Lab» Ірина Садовнікова:

«За всіма ознаками і визначеннями, це не велодоріжка, а суміщена вело-пішохідна доріжка. Велодоріжка — це фізично відокремлена від автомобільного і пішохідного руху смуга, призначена для руху велосипедистів. Також потрібно відрізняти велосмугу –  це смуга руху для велосипедистів, що виділена на проїзній частині розділовою смугою.

Чи потрібно було робити там саме такий тип велоінфраструктури? Можна підійти до цього з точки зору українських норм, і з точки зору закордонних рекомендацій до облаштування велоінфраструктури. Останні мають більший досвід проектування і будівництва велоінфраструктури.

Згідно з нашими нормами, якщо інтенсивність руху автомобілів становить 4000 авт/добу, а загальна інтенсивність руху велосипедів та мопедів менше 400 од/добу, то допускається облаштування велопішохідних зон. Якими є ці показники для цієї вулиці, мені не відомо, потрібно запросити їх у замовника або у проектантів. До речі, у нових ДБН буде вказано про те, що «Спільна велосипедно-пішохідна доріжка влаштовується за сумарної інтенсивності руху не більше ніж 75 од./год». Але поки що норми не зобов’язують рахувати пішоходів і велосипедистів на таких ділянках.

Згідно зі схемою магістралей міста, вулиця Курчатова є магістральною вулицею районного значення.  Це означає, що ширина тротуарів має бути не менше 3 м. Тож, між тротуаром і велодоріжкою має бути 2 метри розділювальної смуги. Якщо там дійсно низька інтенсивність руху пішоходів і велосипедистів, то велопішохідна зона може бути, але для цього достатньо поставити знак і нанести маркування велосипеда і пішохода, розділювальної смуги малювати не потрібно.

Згідно з рекомендаціями з організації руху велосипедного транспорту ERA (Німеччина), при інтенсивності пішохідного руху більше 65 осіб/год на тротуарі шириною 2,5 м велорух облаштовувати не рекомендується. Для тротуару шириною 4,5 м цей показник становить 180 осіб/годину. Але важлива не лише інтенсивність пішоходів і велосипедистів, але й інші умови: прилягання торговельної забудови, кількості виїздів з прилеглих територій та другорядних вулиць, наявність серед користувачів великої кількості вразливих груп пішоходів (діти, підлітки, маломобільні групи населення). Враховуючи те, що на вулиці розташовані 2 школи і ПТУ, то кількість дітей і підлітків на тротуарі, вірогідно, є великою».

Тож, підсумовуючи коментарі фахівців, відповідний об’єкт благоустрою важко назвати повноцінною велодоріжкою. Так само важко назвати й суму коштів, яку витратили на облаштування цієї доріжки, адже управління ЖКГ відмовилося надавати документи з вартістю.

А як у інших? 

Пропонуємо подивитися, як у Кракові облаштовані велодоріжки та загалом розвинена велосипедна інфраструктура. У відео колишня редакторка "Енерголайфу" Надія Руденко детально розповідає про ціни, велосипеди та порівнює полтавські велодоріжки з краківськими. 

ЕнергоЛайф.інфо

Article Rating

Vote Data