Технології

У Решетилівці можна побачити сукню Софі Лорен та килим, як у штаб-квартирі ООН (ФОТО)

Копію сукні Софі Лорен, яку та замовила, коли на Полтавщині знімалася в фільмі «Соняшники» (1970 року), збергіють у музеї ткацтва і вишивки в селищі Решетилівка на Полтавщині. Серед експозиції закладу і килим, аналогічний якому висить в Блакитній залі штаб-квартири ООН. Виготовила його відома решетилівська майстриня Надія Бабенко.
0 коментар
:
 

Копію сукні Софі Лорен, яку та замовила, коли на Полтавщині знімалася в фільмі «Соняшники» (1970 року), збергіють у музеї ткацтва і вишивки в селищі Решетилівка на Полтавщині. Серед експозиції закладу і килим, аналогічний якому висить в Блакитній залі штаб-квартири  ООН. Виготовила його відома решетилівська майстриня Надія Бабенко. 

Музей ткацтва і вишивки створили у райцентрі Решетилівка на Полтавщині 1993 року на прохання громади. Адже населений пункт здавна вважають центром народних промислів, а саме ткацтва, вишивки й килимарства.

В.о. директора Решетилівського районного краєзнавчого музею Юрій Кисіль розповідає, що у стінах музею – вся історія

місцевого ткацтва, починаючи від самих її витоків, і закінчуючи сучасністю.

Серед найцінніших експонатів називає два  - килим під назвою «Древо життя», авторка якого заслужена майстриня народної творчості Надія Бабенко. Оригінал названої роботи знаходиться в штаб-квартирі ООН, а також копію сукні Софі Лорен у народному стилі з домотканого полотна, виконану хрестиком і лиштвою. У 1969-70 роках у селі Чернечий Яр Диканського району на Полтавщині знімався фільм «Соняшники». В ньому грала роль зіркова італійка, яка цього року відзначила 73-річчя, а три роки тому її визнали найгарнішою жінкою в світі в своїй віковій категорії. Юрій Кисіль припускає, що тоді на Полтавщині вона замовила не лише сукню з решетилівським брендом «білим по білому», а ще й сорочку.

«Вона дізналася, що в Решетилівці є гарні вишиванки і замовила собі сукню і, я думаю, що ще й блузу, бо я бачив її на фото в інтернеті у блузі «білим по білому». Це наш бренд решетилівський, який у цьому році занесений до культурної спадщини ЮНЕСКО».

Що ж до кількаметрового килиму Надії Бабенко, який прикрашає стіну решетилівського музею, а оригінал розміщений в одній із кімнат ООН, Юрій Кисіль розповідає таке:

«Це характерний для кінця 19-го та початку 20-го століття світлий  (буває інколи й темний) квадрат, насичений рослинним орнаментом. Адже Надія Бабенко – вона із творців нового стилю українсько килиму. Була досить шанована і відзначена і у нас в Україні, і за її межами. Колись її запитали: «Скільки ви виготовили особисто ескізів?». То та відповіла: «Я б ними встелила пів-України».

Нині син Надії Бабенко працює над тим, щоб решетилівські килими услід за тамтешньою вишивкою «білим по білому» занесли до культурної спадщини ЮНЕСКО.

Article Rating

Vote Data