Економіка

Експерт: якщо не підвищити закупівельну ціну на мед, виробник перестане його продавати

Розпочинаємо нашу бесіду з Олександром Масленком - комерційним директором компанії "Династія меду". Першим тематичним блоком нашого інтерв'ю стала проблема обрахування справедливої ​​закупівельної ціни меду.
1 коментар
:
 

Розпочинаємо нашу бесіду з Олександром Масленком - комерційним директором компанії "Династія меду". Першим тематичним блоком нашого інтерв'ю стала проблема обрахування справедливої ​​закупівельної ціни меду.

Останнім часом Ви активно торкаєтеся в ЗМІ проблеми справедливої ​​закупівельної ціни на мед. Які тенденції коливання ціни за останні три роки?

Ціну встановлює  експортер, бо саме він реалізує мед з України. Тобто, бере контракти на закупівлю меду у всьому світі, і розуміє по якій ціні можливо купувати мед на внутрішньому ринку. Весною  в цьому році ціна дійшла до 45 гривень за кілограм. Далі був з’їзд в Бердянську, зустрілись основні експортери меду і домовились про ціну закупівлі на сезон. І вони правильно роблять, що комунікують між собою, підтримують стосунки.  Якщо говорити про недавнє минуле, то в 2015 році ціна становила 40 грн / кг, а в 2016 - впала до 25-26 гривень. Звідси і статистика Міністерства аграрної політики і продовольства - в 2017 році експортовано в два рази більше меду, ніж в попередньому. Причина - бджолярі просто притримали мед у себе до підвищення ціни. Станом на серпень місяць ціна 35-37грн по Україні на соняшниковий мед.

Різниця в 18 гривень за кілограм досить істотна. Що впливає на її коливання?

Жадібність, звичайна людська жадібність. Як з одного боку, так і з іншого. Додамо ще й відсутність гарної комунікації. Є у нас Міністерство, бджоляр і експортер. Кожен намагається триматися окремо, не цікавиться станом справ інших учасником процесу, не хоче допомагати. Намагаючись налагодити комунікацію, я намагаюся вкласти в голови бджолярів: кожен повинен гідно заробляти. Експортер не забирає у вас мед і не намагається нажитися на вас, немає. У нього своя робота. Наприклад, якщо в експортера - завод, то треба налагодити обслуговування, платити зарплату працівникам, налагодити логістику, провести аналізи продукції, знаходити покупців тощо. Це величезний цикл завдань. Я намагаюся пробитися крізь завісу, яка склалася у бджолярів - я роблю мед, значить, я цар і Бог. Набагато більше проблем не у того, хто мед виробляє, а у того, хто потім береться його упакувати і знайти кінцевого споживача. Це головне завдання, і його виконання має гідно оплачуватися. Я задавав питання бджолярам - яка собівартість меду? Є ж витрати на утримання пасіки. Так в кінцевому рахунку - ти працюєш в плюс, виходиш в нуль або навіть в збиток? І дуже багато хто не може відповісти. Але собівартість меду на пасіці в 1000 вуликів і в 50 - істотно відрізняється. Одному ціна 35 грн / кг - в самий раз, іншому - в збиток. А на ентузіазмі довго ніхто працювати не буде.

Яка ж повинна бути закупівельна ціна, яка влаштує більшість учасників процесу?

Я вважаю, що необхідно давати старт від 48-50 гривень. Це було б добре для бджоляра. Дуже важливо, щоб бджолярі не просто виробляли і продавали мед, а й намагалися розширити пасіку, масштабувати процес, підвищувати якість продукту. Та й в цілому шукати і знаходити нові можливості в цьому бізнесі. Але це я вам озвучив свою особисту думку, а для більш точної картини треба сідати за стіл переговорів з Міністерством, бджолярами і експортерами.
Врахуйте, що закупник - лише транслятор тієї ціни, яку йому встановив начальник. Кількість грає роль, але незначну. Щоб бджолярі могли на цьому заробити, я рекомендую їм кооперуватися. Якщо у 20 пасічників є по тонні меду, разом у них вже 20 тонн. Такий обсяг можна продати вже не по 35 грн / кг, а по 37. А якщо вони на себе візьмуть ще головний біль експорту, то можливості отримання доходу ще більше зростуть. У будь-якому випадку, тільки об'єднання сфери врятує її. Егоїзм і особисті амбіції повинні бути помножені на нуль заради творчої діяльності.

Наскільки ці погляди поділяють пасічники? Або сильніше тенденція до відособленості, "моя хата з краю ..."?

Є люди, які відразу розділяють подібні ідеї, пропонують працювати разом. З ними можна вести справу. Все більше людей дивиться правді в очі: краще об'єднається для загальної користі. Якщо стиснути кулак без мізинця - ти вже не зможеш завдати хорошого  удару. Навпаки, коли є об'єднання і підтримка, можна рухатися вперед. Все більше людей, особливо, мого віку, бачать - щоб заробляти більше, треба об'єднається. Причому виражатися це може по-різному: зустрічатися, спілкуватися, разом пити чай або каву. Головне - не повинно бути я-я-я, повинно бути ми. Це особливо важливо, якщо ви прийшли в цю сферу надовго, і якщо є проблеми. Трапилося щось, умовно, в Миколаївській області - треба всіма силами вирішити питання. Інакше - проблему недовго чекати і в Полтаві.

Енерголайф.інфо

Article Rating

Vote Data