Економіка

Кілограми та літри: чому на полицях магазинів все важче знайти стандартні упаковки товарів?

Упаковка крупи вагою 900 грамів, олії – 860 мл, молока чи сметани – 400 г, масла – 180 г. Такі позначення нині все частіше можна зустріти на товарах з полиць українських магазинів. «ЕнергоЛайф.інфо» вирішив розібратися, чому виробники стали зменшувати стандартні упаковки та чи не порушує це права споживачів.
0 Коментарі
ЕнергоЛайф.інфо: ЕнергоЛайф.інфо
ЕнергоЛайф.інфо

Упаковка крупи вагою 900 грамів, олії – 860 мл,  молока чи сметани – 400 г, масла – 180 г. Такі позначення нині все частіше можна зустріти на товарах з полиць українських магазинів. «ЕнергоЛайф.інфо» вирішив розібратися, чому виробники стали зменшувати стандартні упаковки та чи не порушує це права споживачів.

Ще кілька років тому купити кілограм крупи чи літр олії в українських магазинах не становило ніякої проблеми, тепер же покупцеві треба постаратися, щоб придбати потрібний товар у звичній упаковці. Останнім часом виробники все частіше використовують нестандартні тари – передусім, менші за тих, до яких звикли споживачі. Таким чином, купуючи 900 мл молока за 16,5 грн, споживач не завжди рахує, що літр коштує 18,3 грн.

У Держпродспоживслужбі говорять, що насправді таким чином виробники не порушують законодавство, адже конкретних правил щодо маркування маси чи об’єму не існує. Головне – щоб реальна кількість продукту співпадала з тією, яка зазначена на упаковці.

«Обов’язковою вимогою до виробника є лише донесення інформації до споживача щодо кількості харчового продукту. Якщо це зроблено правильно, то ніяких претензій до виробника бути не може», - говорить головний спеціаліст відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби у Полтавській області Наталія Катеринчук.

Так, технічним регламентом щодо правил маркування харчових продуктів визначається, що назва та кількість харчового  продукту у його маркуванні розташовується в однаковій зоні видимості. Також в цьому документі прописується, що обов'язкову інформацію (у тому числі про масу чи об’єм продукту) «треба розташовувати в помітному місці так, щоб вона  була  видимою  і незмивною. У жодному разі ця інформація не повинна розміщуватись у прихованому, недоступному місці  або  затінюватись чи перекриватись  іншими  написами  або графічними зображеннями».

«Порушення в тому, що виробники роблять менші упаковки, немає. Звісно, що це певний маркетинговий хід, але споживачам просто треба бути уважними. Виробники можуть використовувати протизаконні хитрощі, пакуючи менше товару, ніж зазначається на упаковці. Якщо споживач помітить подібну невідповідність, він може звернутися з заявою до місцевого Управління Держпродспоживслужби, прикріпивши документальні підтвердження порушення та інформацію про оператора ринку – реалізатора, виробника, точку продажу. Після розгляду заяви будуть проведені позапланові перевірки, а результати передані відповідним службам», - пояснює Наталія Миколаївна.

Фахівець говорить, що за кордоном, наприклад, з метою додаткового інформування споживача поряд з упаковками вказуються також ціни за кілограм готового продукту – для того, щоб люди могли порівняти вартість продукту різних виробників, а не упаковки, які можуть бути різними.

На кафедрі товарознавства продовольчих товарів Полтавського університету економіки та торгівлі говорять, що також помітили тенденцію щодо зменшення упаковок. Причину вбачають в заміні ДСТУ, якими раніше послуговувалися виробники, технічними умовами підприємств.

 «Так, пакування продуктів дійсно стали меншими. Але в технічному регламенті щодо правил маркування харчових продуктів вказується, що кількість харчового продукту в його маркуванні позначається номінальною кількістю із  зазначенням граничнодопустимих відхилень, або зазначається  нормативний  документ,  за  яким їх  установлено», - розповідає доцент кафедри товарознавства продовольчих товарів, кандидат технічних наук Алла Кайнаш.

Так, за її словами, раніше виробники в основному користувалися ДСТУ (державними стандартами України), в яких рекомендується фасувати продукти в звиклі нам упаковки по 1 кілограму, 1 літру, 500 г чи 500 мл. Нині ж частіше стали використовуватися технічні умови виробника (ТУ), в яких прописуються довільні показники номінальних об’ємів та маси.

«Звісно, що використання менших упаковок є маркетинговим ходом, розрахованим на людей, які не уважні чи просто не добачають. Бо людина купує звиклу на перший погляд упаковку товару за тією ж ціною, що й завжди, не помічаючи, що вона стала на 10-20% меншою», - говорить Алла Петрівна.

Замість класичної упаковки 1 л молока тепер частіше можна знайти 900-грамові (ЕнергоЛайф.інфо)

Замість класичної упаковки 1 л молока тепер частіше можна знайти 900-грамові (ЕнергоЛайф.інфо)

Але фахівець також зробила наголос на тому, що дуже часто виробники порушують закон, пакуючи менше товару за кількість, зазначену на упакуванні.

«Наші студенти під час написання дипломних, курсових чи магістерських робіт проводять дослідження на цю тему – купують продукти, зважують їх та знаходять відмінності. І треба сказати, що недобросовісні виробники зустрічаються дуже часто. Найбільші відхилення ми зафіксували у виробників глазурованих сирків. Також нещодавно відмітили значно недоважену пачку крекерів. А ще я особисто помітила, що виробники роблять меншими буханки хліба – тепер завжди стараюся зважувати перед покупкою, якщо в магазині є така можливість», - розповідає Алла Кайнаш.

Але при цьому всьому споживачі не поспішають скаржитися. Принаймні в Управлінні Держпродспоживслужби в Полтавській області нам повідомили, що останнім часом до них не надійшло жодної скарги від споживачів на недоважені товари.

Упаковка кисломолочного сиру вагою 180 г

Упаковка кисломолочного сиру вагою 180 г

Упаковка макаронів вагою 400 г - звична справа (ЕнергоЛайф.інфо)

Упаковка макаронів вагою 400 г - звична справа (ЕнергоЛайф.інфо)

ЕнергоЛайф.інфо

Рейтинг статей:

дані голосування